Історія села
Де б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але той «солодкий та любимий дим рідного краю» має завжди нагадувати і берізку біля рідної хати, і школу, і те оточення, серед якого ти зріс, тих людей, які допомогли тобі стати на ноги, навчили добра. Теплі спогади про чарівний світ дитинства, про отчий край завжди навіюють теплі думки для кожної людини, якого б віку вона не була.
Село Довгалівка, як і Москалівка, належать до Довгалівської сільської ради. Дані села примикають до річки Калина (притока річки Горинь). Села розташовані одне від одного на віддалі...
Села розташовані в межах найбільш зниженої ділянки Волинського плата. Села, що входять до СТОВ «Довгалівка», багаті на такі корисні копалини як цегельна глина, торф, пісок. Грунти-чорноземи і торфовища на березі річки Калина.
Село Довгалівка в історичних документах датується 30-ми роками XVIII ст. Село Москалівка, як маєток князя воєводи Троцького згадується в акті 8 березня 1582 року. У зв’язку з якими подіями виникли ці села, встановити по історичних документах неможливо. У 1927 році як хутір села Москалівка виникло село Червона Вигода, яке припинило своє існування як неперспективне село на початку 70-х років минулого століття.
Жителі сіл Довгалівка та Москалівка до 1881 року були кріпаками, відробляли панщину і платили оброк. Із 1565 га землі даних населених пунктів приблизно 930 га належало поміщику с. Москалівка Суднину і поміщикові із с. Довгалівка - Ліновському, а решта 625 га - селянам.
Більша половина селянських дворів були бідняками, селяни наймалися на роботу до поміщиків або кидали село і їхали на заробітки в міста чи за кордон (здебільшого до США і Канади).
Церковно-приходська школа в с. Москалівка існувала з 1 вересня 1870 року в церковному будинку. Нова школа була побудована в 1910 році.
В 1913 році в школі був один вчитель і навчалося 29 учнів. Спеціальної школи в селі Довгалівка побудовано не було. Навчання проводилося в церковному будинку під керівництвом місцевого попа.
Грізні події 1917 року внесли свої корективи в розвиток села. В селах Довгалівка та Москалівка була встановлена Радянська влада. Було створено земельний комітет на чолі з Гурським Владиславом, який наділяв безземельних і малоземельних селян землею. Поміщицькі маєтки були зліквідовані. Худобу і сільськогосподарський реманент розділили між селянами.
Поміщиця Ліновська у 1917 році продала частину земельного маєтку багатому селянину із Сивок Мусійчуку, який поряд з найманою робочою силою сам займався сільськогосподарською працею.
З перших років Радянської влади в селі була створена комсомольська організація. Спочатку в ній налічувалось шість комсомольців. Першими комсомольцями були Іванчук Трохим, Краєвський Броніслав, Кацалап Василь. Очолював комсомольську організацію Кацалап Василь.
Комуністична організація в селі почала діяти у 1924 році. Її очолював Степанюк Флор. Першими членами парторганізації були Іванчук Микола, Кутвіцька Марія, Назарук Демид, Басюк Гнат.
Організаторами артілей в с. Москалівка були Кузьмук Петро, Басюк Гнат, Василюк Андрій, в селі Довгалівка - Назарук Демид, Степанюк Флор, Синявський Станіслав. Головою артілі був двадцятип’ятитисячник Салов.
В 1930 році була організована артіль в с. Червона Вигода, першим головою був Михайлюк Григорій. Заможні селяни, справжні господарі були розкуркулені. Це Галайко Іван, Вінічуки, Кузьмуки та інші. їх сільськогосподарський інвентар і худоба були передані артілям.
В колгоспах сіл Москалівка та Довгалівка працювало по три трактори і одному комбайну. Сівалки були в основному кінні. Середній урожай з 1 га в 1940 році становив 8-10 цнт, а цукрових буряків - 200-210 цнт.
Тваринництво у довоєнні роки не відігравало важливої ролі у місцевих господарствах.
Для воїнів, що билися на фронтах, жителі сіл збирали продукти харчування і відправляли на фронт, збирали гроші на виробництво танків для танкової колони «Радянське Поділля».
Окупанти принесли великі збитки господарству. Всі колгоспні будівлі (13 будівель) були спалені. Загальна сума збитків дорівнювала 350790 крб. в нових грошах.
Після звільнення території населених пунктів від загарбників почалася відбудова сіл.
У 1951 році артілі сіл об’єдналися в сільськогосподарську ім. Ватутіна, центром стало село Довгалівка. У 1960 році колгосп ім. Ватутіна об’єднують із колгоспом ім. Жданова сіл Нарилова і Дідковець.
Відбудову виробничих приміщень колгоспу ім. Ватутіна було закінчено у 1957 році. В селі працюють такі спеціалісти сільського господарства: агроном, зоотехнік, ветфельшер.
З часу об’єднання колгосп побудував тваринницькі приміщення, майстерню, млин, тракторний гараж, водонапірну башту. До 1964 року колгоспне господарство було повністю електрифіковане, завершилась електрифікація села...
На 1 січня 1954 року в колгоспі було: три автомашини, п’ять тракторів, два комбайни.
В 70-ті роки село Червона Вигода виявляються неперспективним. Його жителі починають переселятися в села Довгалівку і Москалівку, в інші села і міста. В 1978 році останній житель села Червона Вигода Богатирчук Захарко залишив це село і перейшов жити до сина в Довгалівку.
У 1975 році на Україні проходить укріплення колгоспів. Колгосп ім. Ватутіна було об’єднано із в’язовецьким колгоспом «Нове життя». Головою колгоспу «Нове життя» (об’єднаного) був Гуменюк Ростислав Олександрович.
У 1982 році із приміщення панського маєтку було переведено школу-восьмирічку у нове приміщення яке будувалося під кантору місцевого колгоспу, де і на даний час (2019-2020 н.р.) навчаються діти 1-11 класів. У 2018 році Довгалівська ЗОШ І-ІІІ ступенів отримала статус ліцею і була переіменована в Довгалівський ліцей.
Протягом своєї історії розвитку села, звичайно, змінювали свої «обличчя».
До 90-х рр. XX ст. дороги в селах не мали твердого покриття, в осінню чи весняну негоду годі було проїхати вулицями велосипедом, мотоциклом чи легковим автомобілем.
В 1987-88 рр. в селах було прокладено централізований водогін, а також дорогу з асфальтовим покриттям. Асфальтова дорога з’єднала села з центральною трасою.
Окрасою села стала будівля нової церкви, спорудження якої було розпочато у 1991 р. і завершено - 2000 року за кошти місцевих жителів та побудованою власними силами. Організаторами були: Форман Надія, Кручик Надія, Мельник Софія.
Важливою подією в житті мешканців сіл Москалівки й Довгалівки стала газифікація осель у 2005 році. Через рік було газифіковано й приміщення місцевої школи І-ІІІ ступенів.
У 2014 році був проведений ремонт другої половини будівлі ( в першій половині знаходиться дитячий садочок « Вишенька») , де були розміщені 1-4 класи початкової школи.
2016 року у селі Москалівка за рік було побудовано церкву фермером Довгошеєю Ігорем Васильовичем. Під час копання траншеї на місці де мала будуватися церква були викопані кістки 5-7 людей. Старожили розповідали про те, що там колись на тому місці був цвинтар.
На сучасному етапі завершується реконструкція електромережі для освітлення сільських вулиць в темну пору доби.